Вже більше року зять не працює, і сидить на мой шиї. Так, може я сама в тому й винна, що дочка за Мирона заміж вийшла, бо саме я була “свахою” в їх випадку. Вони довго зустрічалися, і одного дня я таки наполягла, щоб він запропонував моїй Мирославі руку і серце. На той час Мирон працював програмістом. Гроші були хороші. Я також дома не сиділа. Та одного дня зять прийшов з роботи без настрою
Вже більше року зять не працює, і сидить на мой шиї. Так, може я сама в тому й винна, що дочка за Мирона заміж вийшла, бо саме я
До весілля єдиного сина ми з чоловіком ретельно готувалися. В якості подарунка подарували молодятам ключі, хоч і однокімнатної, але все ж своєї квартири. Облаштували її меблями і всією необхідною технікою. Та з весілля довелось піти завчасно. Все почалось ще в РАЦСі. Фотограф нас розставляв до фото, а Тоня фиркнула, щоб я біля неї не стояла, бо не підходжу по кольору. – Не буду ж я позориться в інстаграмі
До весілля єдиного сина ми з чоловіком ретельно готувалися. В якості подарунка подарували молодятам ключі, хоч і однокімнатної, але все ж своєї квартири. Облаштували її меблями і всією
Я добре пам’ятаю той день, коли в кімнату зайшли мама з татом, присіли біля мене на ліжечко, і стали говорити, що скоро я стану старшою сестричкою. Мені на той час було десять років, і я вже років п’ять, так точно, у листі до святого Миколая кожного року писала , що мрію про братика чи сестричку. Софійка з’явилася в термін, та ближче року все почалося!
Я добре пам’ятаю той день, коли в кімнату зайшли мама з татом, присіли біля мене на ліжечко, і стали говорити, що скоро я стану старшою сестричкою. Мені на
Коли мами не стало, я повідомила Степана, але він наче й не було нічого, сказав: “Вже немає? Ой, як жаль! Але яке відношення до цієї сім’ї маю я? З Тамарою я розписаний не був. – Я не наполягала, моє діло було дати знати. Від мами я успадкувала невеличкий будиночок. В ньому з сім’єю ми й жили. Та одного дня в двері постукали. – Привіт, доню!
Коли мами не стало, я повідомила Степана, але він наче й не було нічого, сказав: “Вже немає? Ой, як жаль! Але яке відношення до цієї сім’ї маю я?
В нас того дня були хрестини двійнят. Собі в допомогу, оскільки в мене від першого чоловіка є ще троє дітей, я взяла няню. Після церкви ми з рідними і друзями сиділи за столом, і мило спілкувалися. Згодом я з подругою вийшла на вулицю. Квартира наша знаходилася на другому поверсі, тому навіть прислухатись не потрібно було, щоб почути розмову Володі і його друзів. Я не роздумуючи забрала усіх дітей і поїхала до мами в село
В нас того дня були хрестини двійнят. Собі в допомогу, оскільки в мене від першого чоловіка є ще троє дітей, я взяла няню. Після церкви ми з рідними
В той день я вперше вийшла на роботу після відпустки. По обличчях працівників я розуміла, хто мені радий, а хто єхидно посміхається у відповідь. Підійшовши до свого офісу я зупинилася ненадовго, і в прочинених дверях почула розмову, і якщо чесно, вона мене не здивувала. Просто для себе зрозуміла” “Я все роблю правильно”. А потім була ця вечірка, де всі співробітники прийшли зі своїми сім’ями
В той день я вперше вийшла на роботу після відпустки. По обличчях працівників я розуміла, хто мені радий, а хто єхидно посміхається у відповідь. Підійшовши до свого офісу
Я бачила, що в сім’ї дочки не все гладко, але коли запитувала Настю прямо, та ухилялась від відповіді. І лише згодом вона прийшла з дитиною на руках до нас, і повідомила, що насправді наш зятьок вже давно з ними не живе: знайшов собі якусь кралю. Настя ж оренду не потягне, ось і приютили ми її в себе. Я ж стала своїй мамі натякати, що пора б обіцянку виконувати. – А квартира вже не моя! Я її Насті не віддам. Я ж попереджала, що розлучень в нашій сім’ї не має бути!
Я бачила, що в сім’ї дочки не все гладко, але коли запитувала Настю прямо, та ухилялась від відповіді. І лише згодом вона прийшла з дитиною на руках до
Коли наш Дмитрик мав з’явитися на світ, ми з чоловіком вирішили, що я буду подовжувати працювати, а Володя візьме декретну відпустку, і буде няньчитися з сином. – Привіт, любий! Чого ти не телефонуєш? Як почувається Дмитрик? – Все добре. Ми вже поїли і гуляємо. В парку так цікаво, – коли чоловік говорив, на задньому фоні я почула жіночий голос, а деколи і сміх. В ту ж мить я відпросилася, і поїхала до них. Мої догадки справдилися
Коли наш Дмитрик мав з’явитися на світ, ми з чоловіком вирішили, що я буду подовжувати працювати, а Володя візьме декретну відпустку, і буде няньчитися з сином. – Привіт,
Ми з сім’єю якраз того дня поверталися з сонячної Туреччини. Літак приземлився близько одинадцятої. Мій старенький мерседес чекав на автостоянці нашу галасливу сімейку. Ми ще не до кінця розуміли, що знову повернулися до рідного Львова, який частенько “балує” нас дощиком. Та все ж, дома краще ніж в гостях. Ми припаркувалися і я побачив це непорозуміння, яке сусідські діти обходили стороною. І вирішив втрутитися
Ми з сім’єю якраз того дня поверталися з сонячної Туреччини. Літак приземлився близько одинадцятої. Мій старенький мерседес чекав на автостоянці нашу галасливу сімейку. Ми ще не до кінця
Щоб люди, а особливо сусіди і рідні, зайвий раз не мали приводу по сюсюкатися, я вирішила від них приховати, який саме подарунок ми з чоловіком підготували свекрусі на день народження. Вона, як це б не було для мене дивно, засмутилася. – Ви що, думаєте я у власній квартирі лад не наведу? Дуже негарно з вашого боку вийшло! Я цього не очікувала на ювілей, – сказала свекруха, і до сьогодні з нами не розмовляє
Щоб люди, а особливо сусіди і рідні, зайвий раз не мали приводу по сюсюкатися, я вирішила від них приховати, який саме подарунок ми з чоловіком підготували свекрусі на

You cannot copy content of this page