Я до невістки не сміла говорити, тому коли син залишився в кімнаті один, запитала, чому без банок. А він мені знаєте що відповів? Що його тещі більше потрібно, бо вона в селі живе, ось вони з Катею все туди і возять. Мене це розізлило, ось я і вирішила їм цього року нічого не передавати. Може до них дійде. Більше доньці до Києва передам. І нехай хтось тільки скаже, що я не гарно перед сином вчинила
Я до невістки не сміла говорити, тому коли син залишився в кімнаті один, запитала, чому без банок. А він мені знаєте що відповів? Що його тещі більше потрібно,
Дочка дуже любить усіма командувати, тому перед шлюбом внука я була у неї на “побігеньках”. “Зроби так, а не інакше” -, часто повторює вона мені. А в день шлюбу Віра була сама не своя. Хвилювання зашкалювало!? Я прийшла до перукаря на зачіску, а тут дзвінок від неї: “Ах, що ти собі позволяєш, квіти біжи розстав у церкві! Вже встала і пішла!”. А одного дня сталося те, чого я зовсім не очікувала
Мій Роман колись у сільській раді був шанованою людиною. Я працювала секретаркою. Нас тоді познайомили, ми почали товаришувати! Який це гарний час – час, коли молоді люди закохані!
Все життя ми з чоловіком важко працюємо. Оскільки живемо у селі то великий город тримаємо, хазяйство. І кури, і гуси, ще й одні з останніх у селі держимо корову. Рук не покладаємо. І ніби все і добре. Тільки злі язики і заздрість сусідки вічно палки в колеса ставлять. Перше, що їй “поперек горла стало”, що в нас донька народилася, в Гальки ж одні хлопці. А недавно ми дах надумали поміняти, бо старий геть був ні до чого
Перше, що їй “поперек горла стало”, що в нас донька народилася, в Гальки ж одні хлопці. А недавно ми дах надумали поміняти, бо старий геть був ні до
Ірина, побачивши нашу господарку, сказала: “Ви що, з глузду з’їхали, щоб я тут жила. Справжня ферма! Кури, гуси, коні, ще й дві корови! А сморід який на все подвір’я! Якась антисанітарія! Мої діти тут не будуть жити”. Іван з дружиною зажили у сватів! До нас рідко приходили, і онуків нам не приводили. “Грицю, що то за люди – наші свати? Знають тільки себе, вони праві, а ми для них – ніхто”. А потім був випускний старшого онука. Цей день я ніколи не забуду
Швидко минув час, я з Григорієм виховала трьох синів. Вони тепер дорослі, мають свої сім’ї, а ми вже дідусь з бабусею! Мріяли колись, що наш дім, який зводили
На першій зустрічі свекруха нічого мені не говорила, хоча по очах я бачила її невдоволення. Всьому виною була моя професія. Я звичайна і не освічена поштарка, на її думку. Наступного дня вона перестріла мене, коли я поверталася з роботи. Стільки слів в свою адресу я ніколи не чула. Та це не змінило того, що ми з Олегом стали на рушничок щастя. На весіллі свекруха ходила, як “сич”, і навіть не привіталася з моїми батьками
На першій зустрічі свекруха нічого мені не говорила, хоча по очах я бачила її невдоволення. Всьому виною була моя професія. Я звичайна і не освічена поштарка, на її
Мій чоловік Руслан, якому вже п’ятдесятка минула, був приємно здивований новиною про дитину. У нього це перша дитина, у мене вже четверта. Я завжди була задоволена своїм цікавим станом, хоча насправді, жодного разу його не планувала. І мені байдуже, що у дітей різні батьки. Хоча багатьом це не до вподоби, як і батькам, які більше хвилюються, що скажуть сусіди, ніж те, що я по справжньому щаслива
Мій чоловік Руслан, якому вже п’ятдесятка минула, був приємно здивований новиною про дитину. У нього це перша дитина, у мене вже четверта. Я завжди була задоволена своїм цікавим
Замість того, щоб складати гроші на квартиру, моя Ольга купує собі одяг, ходить на епіляцію, манікюри, і при тому не соромиться говорити, що немає в що одягнутися. “Ти ж мене красивою покохав! Я змушена “тримати марку”. Та мене від цього вже нудить. По-перше, я дуже хочу дитину, тому і підняв недавно цю тему. Та виявляється, і це не входить в її плани, бо фігура постраждає. Замість дитячого сміху в нашій хаті – пес за 6 тисяч
Замість того, щоб складати гроші на квартиру, моя Ольга купує собі одяг, ходить на епіляцію, манікюри, і при тому не соромиться говорити, що немає в що одягнутися. “Ти
Я забула в квартирі дуже потрібну річ сина. Не стала турбувати чоловіка, вирішила сама приїхати і забрати. Вже на самому порозі мене здивувала жіноча пара взуття. Ноги самі повели мене в спальню. Як важко мені було – словами не описати. Коли виписали з клініки, в “гості” забігла свекруха. “Радій, що він тебе не покинув! Чоловіки зараз на вагу золота. Подумай добре і пробач його. Кому ж ти, з двома “причепами”, потрібна будеш
Я забула в квартирі дуже потрібну річ сина. Не стала турбувати чоловіка, вирішила сама приїхати і забрати. Вже на самому порозі мене здивувала жіноча пара взуття. Ноги самі
Днями йшла з роботи, а сусідка каже: “Знаєш що, Наталко, нещодавно Іванка випитувалась, що нового у тебе, як з чоловіком поживаєш, що то за ремонти затіяла?”. Мене дуже вразили слова Люби, тепер я остаточно зрозуміла наміри Іванки. Не просто так вона до шефа когутики і яйця носить. Підлещується, хоче на моє місце стати. Відчуваю, що її наміри погані, та не знаю, чи провчити її, чи залишити цу ситуацію на “самоплив”?
Людська заздрість може бути дуже сильною. Та людина, яка заздрить, причиняє біль оточуючим, не дає спокійно жити! І в мене є така історія. Працюю на швейній фабриці вже
Вчора машина привезла нам пінопласт, ми його вигрузили і поскладали на подвір’ї. Ох і “концерт” зчинила Люба. Сусідка сказала, що ми крадії, і не за власний кошт робимо ремонти. На даний час мій чоловік працює в райдержадміністрації, так вона не полінувалася туди зателефонувати і спитати, звідки в нього на цю покупку гроші, може він їх “обкручує”. Фінал був для неї неочікуваний!
Вчора нам машина привезла пінопласт, ми його вигрузили і поскладали на подвір’ї. Ох і “концерт” зчинила Люба. Сусідка сказала, що ми крадії, і не за власний кошт робимо

You cannot copy content of this page