Коли пора було збиратися додому, то стала Катя з-за столу і пішла в іншу кімнату, в той час, як дочка знесла всю посуду в кухню, перемила і назад поскладала. В мене вже немає такого здоров’я, і дочка це розуміє, а ось невістці байдуже. Але якщо дочка додому поїхала з хлібиною, яку я в п’єцу спекла, то невістка не соромилася і олів’є в банку набрати і пляцків, які дочка спекла і мені привезла, нарізати і в коробку собі положити
Та ми ту господарку з чоловіком для них і тримаємо. Все заради онуків від Василька, а невістка мало того, що приїхала на Святвечір без пампуха і куска хліба,
На вихідних подруга запросила мене на каву. Ми сиділи на кухні, як туди зайшов син Олени, Денис. Такий ввічливий і приємний хлопчина. Та я дуже здивувалась, що він сам почав готувати собі поїсти. Олена розповіла, що син в свої десять вже самостійно заробляє гроші: миючи посуд, прибираючи в будинку і готуючи поїсти. Ще з насмішкою так сказала, що це дуже вигідно і економно, непотрібно хатню робітницю наймати
З Оленою ми колеги по театру. Якось так склалось, що між нами зав’язались дружні відносини, ми часто ділились своїми переживаннями, а згодом і різними ситуаціями із нашого життя.
Дочку я зазвичай чекаю біля брами, а Алінка, моя доця, зайшла у хату з колядою. Там вона і впізнала тітку Лесю, яка навіть нічого не спитала про мене. А наступного дня я від сусідки дізналась, що Леся вже поїхала в свою Італія, так і не зустрівшись зі мною. То як бідна була, то до нас горнулася. Ми ж її з важкого стану витягнули. А як стала Леся пані, то й дорогу до нас забула. Так образливо стало
Своїй подрузі Лесі я була потрібна, як у неї не було за що дітям хліба купити. Тепер Леся пані і мене навіть знати не хоче. З Лесею я
Майже три місяці Оля не бачилась з Романом на заробітках, через порізну роботу. А потім і зовсім повернулась дочка додому. Зять ще залишався в Німеччині, висилав нам кошти, ми робили ремонти, утеплили хату, замінили дах і навіть браму нову поставили. Діти часто зідзвонювались, а потім Оля мені пожалілась, що Роман став рідше телефонувати, бо робота важка і він від втоми швидко засинає. Причину ми вияснили – жінка з дитиною, в яку мій зять закохався без пам’яті
Сім’я моєї дочки розлетілася, а все через ті заробітки. Якби ж я знала, що таке станеться, то б свою Олю намовила не відпускати чоловіка. Моя наймолодша дочка Оля
У брата троє діток, тому коли я до них їду, то стараюсь для племінників накупити смаколиків і подаруночків. Так і цього разу. До нашої поїздки на Різдво ми готувались заздалегідь. Чоловік накупив дорогої “біленької”, а я і рибки червоної і різних сирів. Хочу відмітити, що моя мама дуже рухлива і шустра жіночка, вона дуже любить чистоту і її руки не бояться ніякої роботи. Та в цей раз, я як приїхала, то ледь впізнала мамин будинок
З чоловіком і нашими діточками ми живемо в Черкасах. Тут у нас велика простора трикімнатна квартира. У нашій сім’ї завжди присутня злагодженість. Як і чоловік, так і діти,
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Яка вже година? Час снідати! Чи ви може без мене поснідали?” В мене аж руки затряслися. “Мамо, це ж ви сьогодні готуєте сніданок, ви ж так самі сказали!” “Я таке не говорила?”, – почала сперечатись свекруха. І давай на мене бурчати, що я за мама, чим моя дитина і сім’я тепер буде снідати. На ці верески прибіг і Степан і донечка
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Ти не будеш мені закривати рота!” З такими словами моя свекруха
Оксана робила все, лиш би свекруха не бачилася з єдиним онуком. Але та все рівно час від часу навідувалася в село. Дуже вона любила онука, він був її єдиною потіхою. Та Оксана стояла на своєму. Не поїхала вона з Іванком до Ірини Павлівни, коли їй передали, що вона вже лежача і ось-ось покине цей світ. І попрощатися з бабусею Іванка не привезла. І лише через місяць з’явилася в квартирі, щоб з документами лад навести. – Мій Іванко єдиний спадкоємець. Ця квартира його по праву. – Але тут Оксану чекав сюрприз
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п’ятилітнім сином повернулася жити в село до батьків. Тітку Галю і дядька Василя я дуже добре знала. Пишу
Я вже шукала варіанти для розміну трикімнатної квартири, поки випадково не почула з кімнати сина і невістки розмову, яка стосувалася мене. – Для чого міняти? В нас скоро діти підуть, хіба в одній кімнаті ми помістимось? Нехай твоя матінка в свої-то роки на дачу до своїх батьків їде. – І тут я не стрималася. – Анно, в які такі роки? Мені всього 48. Я ще молода, працюю на роботі, і дай Бог, ще знайду своє щастя! – Дітям я дала тиждень, щоб з’їхали. Ти диви як запірилися!
Я після одинадцятої години вечора вже виключила світло і взяла в руки вервицю, щоб помолитися і лягти спати. Все зробивши ще пішла на кухню, щоб випити води, як
Посидівши на Різдво трішки з нами і мамою, Володя захотів провідати і Юлю. – Хтозна, коли ми тут наступного разу будемо! – Ось ми й пішли. Я не попередила сестру, на те і є свята. Ми коли зайшли, то Юля здивувалася. І лише коли вона посадила нас за стіл, я зрозуміла, в чому причина. На столі були геть інші закуски, ніж тоді, коли вона після церкви приймала нас. То я голубці їла і олів’є, а Наталю вона пригощала і сирами пліснявими і червоною рибою
Я приїхала на Різдво до мами в село, тут живе і моя молодша на чотири роки сестра Юля. Вона не сподівалася, що я після гостини знову прийду до
Перед святами купа роботи, а моя невістка, бачте, красу наводить. Одного дня на манікюр поїхала, а перед самим Святвечором я їй говорю, що потрібно добре подвір’я попідмітати, бо сніг розтанув і вітер купа гілочок і сміття на подвір’я наніс. А вона: “Я на фарбування записана”. Та де ж я могла б собі таке дозволити свекрусі говорити, в мене робота на першому місці була. То замість того, щоб прислухатись, що мама радить, вона сміється!
Моя невістка, ну геть розгнилилася, замість того, щоб навести лад у хаті до свят, вона поїхала в перукарню наводити красу. Моє життя було нелегким з самого початку. Зі

You cannot copy content of this page