В Люби пральної машинки немає, тому вона час від часу приносить мені об’ємні речі, такі як, постіль чи куртки – попрати, щоб майже сухе забрати. Так було і цього разу, але закинути потрібно було вже і негайно. – Моя Улянка завтра в місто їде, щоб встигла курточка просохнути. – Любо, в мене з вихідних в самої прання назбиралося! – Але сусідці мої слова були по барабану. Перший раз в житті я не змовчала і сказала Любі, все що я про неї думаю
Сьогодні моя сусідка Люба прийшла до мене з великим пакетом прання. І як завжди, це негайно потрібно випрати. Та в цей раз я від обурення вже не змовчала
Орися вже більше місяця, як позичила в мене тисячку, але я її завжди шкодую і мовчу. Та недавно я дізналася, що не в одної мене вона боргує. І в магазині вона в “чорному зошиті” і сусідці давно гроші не віддає, і на базарі якусь кофтинку “в кредит” взяла. Я не стрималася і пішла до подруги ніби то й на чай, а насправді, щоб розуму добавити. Орися відразу чайник включила, а потім до шафи побігла, і витягла новеньку шубу
Орися вже більше місяця, як позичила в мене тисячку, але я її завжди шкодую і мовчу. Та недавно я дізналася, що не в одної мене вона боргує. І
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка дуже емоційна людина. Вона як бачить котиків на вулиці, то три дні ллє сльози. Дітей в нас немає. Ми живемо один за ради одного. Все ми ті гроші складали, складали. Ось я і запланував поїздку автобусом в Закарпаття. Поплаваю з Людочкою в термальних водах, про які і вона і я завжди мріяли. А там, хай буде, що буде!
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка дуже емоційна людина. Вона як бачить котиків на вулиці, то три дні ллє сльози.
Я з радістю залишалася з онучкою аби дати можливість невістці з сином провести час на одинці. І на перший погляд все почало налагоджуватися. Немов новий медовий місяць. Я бачила, що вже й син світиться від щастя. Було видно, що він любить Вероніку. Це була б ідеальна сім’я. А ж тут 24 і син без вагань стає на захист Батьківщини. Серце моє було не на місці, а ж тут чую, розлучаються діти!
Знаєте, я якось й не лізла до стосунків між сином і невісткою. Арсен в мене зустрічався то з одною трішки, то потім з іншою. Чесно, не дуже йому
При першій же можливості я сказала тату, що зміню своє ім’я на більш жіночне. Я замучилась вислуховувати насмішки від друзів і однокласників. Тато після почутого приймав “мелісу”, а я була наказана – цілий місяць без солодощів. Мене це не зупинило і своє шістнадцятиріччя я святкувала зовсім іншою людиною. Мама мене підтримала, а ось тато досі нормально не спілкується, хоча з того часу минуло вже дванадцять років і я з ними не живу
При першій же можливості я сказала тату, що зміню своє ім’я на більш жіночне. Я замучилась вислуховувати насмішки від друзів і однокласників. Тато після почутого приймав “мелісу”, а
Свого Тараса я мушу пильнувати, як зіницю ока. Він часто зустрічається з колишньою дружиною, оскільки в них спільні діти. Але не для того я досі вчу Тараса, що розкидати шкарпетки по хаті не потрібно, а брудній тарілці місце в мийці, щоб ця Ірини “готового” в мене відібрала. Тарас зробив свій вибір, і вона повинна змиритися. До того ж, дітей він не залишив і допомагає чим може. Я не одна, як раніше, а це найголовніше! Вільного чоловіка в 33 роки знайти, ох як не легко!
Свого Тараса я мушу пильнувати, як зіницю ока. Він часто зустрічається з колишньою дружиною, оскільки в них спільні діти. Але не для того я досі вчу Тараса, що
Моя сусідка сама виховує двох дітей, а скупляється в магазині, ніби мільйонерша. Набирає всякої всячини, а це продукти і марципани і різні речі, без яких можна б було і обійтись. Та найбільше мене турбує не те, а саме, де вона бере такі кошти. Ліда ця працює в банку і сама забезпечує будинок і дітей. А ви самі розумієте, це школярі, їх вдіти і взути, а ще на обід дати. Варто би було її керівництву на це натякнути, а я можу. Та моя племінниця мені радить не звертати на це уваги
Живу я з чоловіком в селі. Маємо дві дочки та обидві живуть не з нами. Старша дочка наша живе у Києві, має сім’ю, чоловіка і синочка, якому вже
Брат мій бізнесмен, тому його сім’я ні в чому собі не відмовляє. Олена ніде не працює, лише розважається. Їй нема діла до сімейних цінностей, до смачних страв. Тому в домі в них ніколи не пахне домашньою їжею, найчастіше це фастфуди або напівфабрикати. Та в Андрія недавно виявили недугу, в лікуванні якої, строга дієта, а інакше все може закінчитися плачевно. Знаючи Олену, що вона взагалі не вміє готувати, а час від часу приходить її мама, і приносить зі собою готову їжу, я наважилась на телефонний дзвінок
Ніколи і не могла подумати, що колись піклуватимусь про свого брата, який змалечку завжди дбав про мене. У батьків нас було тільки двоє, я і мій брат Андрій.
Коли я прямим текстом натякав Вероніці, що хотів би, щоб вона підвищила зарплатню, то начальниця сумним тоном пояснювала, що з цього бізнесу вона нічого не має, і якби не її чоловік, то вона б давно по світу з простягнутою рукою пішла. Якщо чесно, я їй повірив. Але одного разу я випадково “забрів” на її сторінку в одній соціальній мережі. Вже за тиждень я звільнився, перед тим відкривши очі співробітникам
Коли я прямим текстом натякав Вероніці, що хотів би, щоб вона підвищила зарплатню, то начальниця сумним тоном прояснювала, що з цього бізнесу вона нічого не має, і якби
За вісім років ми з чоловіком втратили надію стати батьками. Розлучення нависло над нашою сім’єю чорною хмарою, я це відчувала з кожним днем все більше. Та одного дня сталося чудо. Я багато гуляла в парку і дивилася на щасливих батьків, які доглядають за своїми дітками. Та був серед них хлопчик, який завжди тримався осторонь від усіх. Мама його більше приділяла часу телефону, ніж сину. Його “подарунок” досі лежить в моїй кишені. А я, – на третьому місяці!
За вісім років ми з чоловіком втратили надію стати батьками. Розлучення нависло над нашою сім’єю чорною хмарою, я це відчувала з кожним днем все більше. Та одного дня

You cannot copy content of this page