Головна

olesya

Та я до лінійки в школі готувалася, і сама вишиванку одягла і сину дала. Все, як годиться. Після урочистості якось повертаю голову, а там Катька стоїть. Ну чесно, мені б було соромно. Сама, як на дискотеку зібралась, і дочку так вирядила. Певно, правду люди кажуть, що її Олег покинув, бо дитина менша не його. А вона ж тепер вільна і у “пошуку” нового кавалера. Не боїться людина Бога!
життєві історії 0
Та я до лінійки в школі готувалася. І сама вишиванку одягла і сину дала. Все, як годиться. Після урочистості якось повертаю голову, а там Катька стоїть. Ну чесно,
З весілля сина я їхала дуже зла на свою невістку. Представляли себе такими багачами. Та я думала, вона мені хтозна що подарує. А Уляна мені шалик-хомут спрезентувала. Та хіба то подарунок для мами нареченого? Ну а моєму чоловіку і молодшому сину – по футболці. Що небуть! Як я тепер то своїй сусідці маю розказати? Хоч бери і збреши. Адже та буде обов’язково питати, то хіба опозорюсь. Ось вам і сваха на заробітках в Італії!
життєві історії 0
Живемо ми з чоловіком скромно, виховуємо двох синів. Молодший, ще студент, а от старший наш надумався одружуватися. Та невістку нам привів не просту, а панянку велику. Звати її
Вчора після дощів ми копали картоплю. І так її було багато, що нині зранку ледве-ледве спину розігнула. Та все б нічого, якщо б ця картопля була тільки для нас, але її там стільки, бо моя щедра свекруха з легкістю роздає її родичам. Але якби ті родичі з городом допомагали. А в них, як не робота, то серце “штрикає”, то ще якісь невідкладні справи. Зате як приїхати по картоплю, то все перші, ще й машиною, щоб більше влізло
життєві історії 0
Живу я в невеличкому селі на Заході України. Сім’я в мене маленька, тільки я, мама Оксана і тато Сергій. Звісно в нас було хазяйство, але невелике. Батьки не
Ми ретельно готуватися до приходу Матвія: мили, прибирали, варили. І ось день зустрічі настав, я дуже переживала. Як тільки Матвій зайшов, я побачила, що він оцінює обстановку в домі, хоч і намагався це приховати. Загалом, все минуло не погано, але відчуття сорому мене їло з середини. Ми живемо дуже бідно, на відміну від нас, в нього не хата, а хороми. Та незважаючи ні на що, в один “прекрасний” момент від дорікнув мене бідністю
життєві історії 0
Попри все я не думала, що таке станеться… Я з далеко не з багатої сім’ї. Мама Ірина, а тато Дмитро і брат Максим живемо в доволі бідній хаті.
Я давно в брата не була, бо все ж між нами відстань, а в неділю таки купила трішки смакоти, і поїхала до нього. Чесно, з кремезного чоловіка, до якого я звикла, лишилася “пучка духу”. Я ж, коли ми усамітнилися, вирішила розпитати про його життя з сином і невісткою. По розмові було зрозуміло, що невістка не в захваті від його перебування з ними. Приїхавши додому я задумалася, чи говорити про мої підозри племіннику!
життєві історії 0
Я давно в брата не була, бо все ж між нами відстань, а в неділю таки купила трішки смакоти, і поїхала до нього. Чесно, з кремезного чоловіка, до
Вирішила я до дочки в ту Італію дзвонити, нехай приїжджає і відмовляє сина одружуватися, а то біда буде йому з такою жінкою. А та мені порадила не пхатися: “Молодь зараз зовсім інша, головне, щоб їм у двох було добре”. Та що тут доброго? Я відразу ж внуку сказала, як візьме її за жінку, то про нас з дідом може забути. Дочка на весілля приїхати не змогла, вислала лише кошти. Виявляється, в неї там новий чоловік, який нічого не знає про сина
життєві історії 0
Моя дочка не змогла жити поряд з нашим зятем, адже той постійно заглядав у чарку, робив “бурі” в хаті. Тому прийняла рішення виїхати за кордон, підзаробити трохи грошей
Я ж як собі думала, раз свекруха з Італії нам гроші не надсилає, то хоча б свою хату облагородить. Там роботи не початий край Але недавно ми зустрічалися з двоюрідною сестрою Олега, її мама в тому ж селі живе. Виявляється, Тамара Василівна там палець об палець не вдарила. Куди вона планує повертатися, бог його знає. Хата вже осипається, а за кущів, якими вона обросла, її майже не видно. А потім був ювілей нашого сина
життєві історії 0
Казала Ірина, що там і вікно якесь розбите, і хтозна, що там в середині робиться. Ключів Олег не має, тому поїхати і подивитися ми змоги не маємо. Недавно
Так ми з чоловіком напразникувалися в селі у сватів, що прийшлось в них заночувати. Сваха нам постелила в окремій кімнаті. Мій захропів моментально, а я трохи покрутилася і також заснула. Та не довго тривав мій сон. Поруч з ліжком почало щось шкряботіти. Я ліхтариком посвітила, а то миша. Але я галас зчинила. Позліталися всі. А сваха мені каже: “Спіть і не зважайте. Вона вас чіпати не буде!”
життєві історії 0
Так ми з чоловіком напразникувалися в селі у сватів, що прийшлось в них заночувати. Сваха нам постелила в окремій кімнаті. Мій захропів моментально, а я трохи покрутилася і
Я ледь витягла маму і сина з окупованого Ізюму. Ми втрьох стали жити на орендованій квартирі в Києві. Та недуга мами забрала її на небеса. Микола дуже важко пережив втрату, оскільки бабуся була для нього всім. Щоб полегшити його і свій стан, ми переїжджаємо на захід України. Дуже там хороші люди. Всі допомагають хлопцям на фронті, чим можуть. Я сама стала волонтером. А потім я дізналася дещо про свого сусіда Мирона, який сім’ю відправив за кордон
життєві історії 0
Мені дуже важко про це говорити… Все-таки на душі ще дуже свіжі “дірки”… До вторгнення я жила в Ізюмському районі. Так сталося, що виховую сина Миколу сама, через
Ще в машині я чула “запашок”, але щиро вірила, що сестра до такого не опуститься, і мені “здається”. Та в клініці я ледь біля неї встояла, хоча і не дуже близько старалася знаходитися. Ну, якось з горем пополам, пройшла вона обстеження. Повертаючись додому я запитала прямо, чи вона бриється під пахами і не тільки. – Ярино, то тільки ти така в нас пані міська. Це взагалі не дуже добре робити, бо раз Боженька нас так створив, значить так має бути!
життєві історії 0
Мені просто соромно за свою рідну сестру. Вона ще не така стара, щоб так себе запустити. Нас у батьків двоє. Я та старша на два роки Наталка. Заміж

You cannot copy content of this page