fbpx
Я чекала Тараса з роботи, та в один момент він зателефонував, і попросив спуститися до під’їзду. – Юля, я десь ключі свої посіяв. Спускайся, інакше в дім не попаду. – Я в чому була, в тому й вийшла. По виразу обличчя я без слів зрозуміла, що таким чином Тарас просто хотів “прибрати” мене зі своєї квартири, під приводом відрядження. Навіть мій цікавий стан його не зупинив
Я чекала Тараса з роботи, та в один момент він зателефонував, і попросив спуститися до під’їзду. – Юля, я десь ключі свої посіяв. Спускайся, інакше в дім не
Ліля стала вже не просто натякати, а прямим текстом говорити, що роль “другорядної” її не влаштовує. – Я з роками не молодію! Вирішуй, або твоя Галька, або ж я. – Любчик того ж дня прийшов додому, і сказав дружині, що йде до іншої. – Квартира і автівка залишаються у тебе? Якщо так, то і наших троє діток живуть з татом. – Зібрала чемодан і пішла, залишивши на столику список робіт
Ліля стала вже не просто натякати, а прямим текстом говорити, що роль “другорядної” її не влаштовує. – Я з роками не молодію! Вирішуй, або твоя Галька, або ж
Весною у чоловіка якраз була відпустка. Ми й вирішили поїхати на дачу, щоб підготувати город до посадки. Та й поприбирати потрібно було, дерева побілити, хату провітрити. Як-не-як, ми всю зиму там не були. Під’їхавши до паркану я нічого дивного не побачила. Та увійшовши до будинку, деякі речі мене здивували. В ту ж мить ми направились до сусіда, який мав пильнувати дачу. Двері відкрила незнайомка
Весною у чоловіка якраз була відпустка. Ми й вирішили поїхати на дачу, щоб підготувати город до посадки. Та й поприбирати потрібно було, дерева побілити, хату провітрити. Як-не-як, ми
Десь через рік мати зустріла іншого чоловіка, і трохи заспокоїлася. Вона така людина, якій важко бути одній. Я відтоді сказала собі, що зроблю все, лиш би вийти заміж, а то буду, як вона – плакати в подушку. Так і сталося. Вже на першому курсі я зустріла Сергія. Моя сестра на той час вчилася в Англії, тому квартира, яку ми успадкували від батька, була в моєму розпорядженні
Десь через рік мати зустріла іншого чоловіка, і трохи заспокоїлася. Вона така людина, якій важко бути одній. Я відтоді сказала собі, що зроблю все, лиш би вийти заміж,
Квартира в цьому старому будинку мені дісталася в спадок від бабусі. Живу з сім’єю тут вже більше двадцяти років. Всіх сусідів знаємо, і мило спілкуємось при зустрічі. Та десь приблизно рік тому в нас поселилася нова сім’я. Переїхали вони з районного центру. Чоловік весь в роботі, його ми рідко бачимо, а ось дружина Оля, вже встигла й прославитися. Ну треба ж бути такою людиною!
Квартира в цьому старому будинку мені дісталася в спадок від бабусі. Живу з сім’єю тут вже більше двадцяти років. Всіх сусідів знаємо, і мило спілкуємось при зустрічі. Та
Все це триває вже більше десяти років. Ми з чоловіком та дітьми жодного разу на морі не були, за те Рома Федорівна, свекруха моя “дорога”, куди хоче, туди їде, і все це, щоб ви розуміли, за наші гроші. Недавно вона зателефонувала Степану, і таким тихим голосом сказала, що їй не дуже добре, і що її поставлять на ноги лише в санаторії, який знаходиться в Моршині. Чоловік розумів, що це “вистава”, та все ж поїхав глянути
Все це триває вже більше десяти років. Ми з чоловіком та дітьми жодного разу на морі не були, за те Рома Федорівна, свекруха моя “дорога”, куди хоче, туди
Хоч це і були чотири вихідні поспіль, та я хотіла за ці дні і відіспатись, і відпочити, але моя подруга вирішили “розбавити” мій час. На годиннику вже третя ночі, а Василина й не думала від нас йти. Чоловік покірно сидів поруч, і слухав всі ці історії. І скажу вам чесно, ми їх вивчили вже напам’ять. Василина опустила очі і знову замислилась. Почала щось згадувати. Вона втомилася від своїх років, життя її “поводило”. Вона мала дорослу доньку та один законний шлюб
Хоч це і були чотири вихідні поспіль, та я хотіла за ці дні і відіспатись, і відпочити, але моя подруга вирішили “розбавити” мій час. На годиннику вже третя
Стас мене чекав на коридорі. Я вийшла від лікаря, і попрямувала до нього. – Ну що? Кажи! Не зволікай! Я вже сам не свій, через цю невідомість, – а я йому така. – Та нічого поганого! Татом ти скоро станеш. – Насправді ми вже навіть не сподівалися, що Господь нам подарує спільних дітей. Що в мене, що в чоловіка, вже є онуки від попередніх стосунків, а тут на тобі, новина. Я повідомила дочці, а вона обурилася
Стас мене чекав на коридорі. Я вийшла від лікаря, і попрямувала до нього. – Ну що? Кажи! Не зволікай! Я вже сам не свій, через цю невідомість, –
Незабаром Соня одружилася і вже переїхала жити у велику квартиру чоловіка. Майже кожного дня Катя приходила до неї в гості. Соня дивлячись на її сумне обличчя, переживала за подругу і поговоривши заздалегідь із чоловіком, запропонувала пожити у них: – Ну чого киснути одній та ще й платити за орендовану квартиру. Краще у нас трохи поживеш, разом веселіше!
Соня та Катя зі школи були найкращими подругами. Разом жили та навчалися в інституті. Так були близькі, що всі навколо заздрили їхній дружбі. Незабаром Соня одружилася і вже
Свекруха розуміла, що її дні добігають до кінця, тому й покликала нас з Валерою до себе. – Синок, ти ж розумієш, твоя сестра ще зовсім молода. Життя її ще не навчило. Прошу, не залишай її одну. Допомагай по можливості. Вона ніколи не жила одна. Краще візьміть її до себе, так вона хоч буде під наглядом. – Ми, звісно, пообіцяли, а куди було діватися. Я все ж надіялась, що Валя захоче жити одна в маминій квартирі, але ні. Як тепер я жалію про цю обіцянку
Свекруха розуміла, що її дні добігають до кінця, тому й покликала нас з Валерою до себе. – Синок, ти ж розумієш, твоя сестра ще зовсім молода. Життя її

You cannot copy content of this page