життєві історії
Я чекала Тараса з роботи, та в один момент він зателефонував, і попросив спуститися до під’їзду. – Юля, я десь ключі свої посіяв. Спускайся, інакше в дім не
Ліля стала вже не просто натякати, а прямим текстом говорити, що роль “другорядної” її не влаштовує. – Я з роками не молодію! Вирішуй, або твоя Галька, або ж
Весною у чоловіка якраз була відпустка. Ми й вирішили поїхати на дачу, щоб підготувати город до посадки. Та й поприбирати потрібно було, дерева побілити, хату провітрити. Як-не-як, ми
Десь через рік мати зустріла іншого чоловіка, і трохи заспокоїлася. Вона така людина, якій важко бути одній. Я відтоді сказала собі, що зроблю все, лиш би вийти заміж,
Квартира в цьому старому будинку мені дісталася в спадок від бабусі. Живу з сім’єю тут вже більше двадцяти років. Всіх сусідів знаємо, і мило спілкуємось при зустрічі. Та
Все це триває вже більше десяти років. Ми з чоловіком та дітьми жодного разу на морі не були, за те Рома Федорівна, свекруха моя “дорога”, куди хоче, туди
Хоч це і були чотири вихідні поспіль, та я хотіла за ці дні і відіспатись, і відпочити, але моя подруга вирішили “розбавити” мій час. На годиннику вже третя
Стас мене чекав на коридорі. Я вийшла від лікаря, і попрямувала до нього. – Ну що? Кажи! Не зволікай! Я вже сам не свій, через цю невідомість, –
Соня та Катя зі школи були найкращими подругами. Разом жили та навчалися в інституті. Так були близькі, що всі навколо заздрили їхній дружбі. Незабаром Соня одружилася і вже
Свекруха розуміла, що її дні добігають до кінця, тому й покликала нас з Валерою до себе. – Синок, ти ж розумієш, твоя сестра ще зовсім молода. Життя її