Головна

життєві історії

Живемо ми з чоловіком разом із свекрами, тобто з батьками Паші. Бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано. Але вчора я просто отетеріла дещо! Я їй пояснюю, що ціна цього подарунка не перевищує 500 гривень і що я не вважаю це занадто багато. Вона все одно сидить і бубонить і бубонить, що на 5-річну дитину не варто витрачати такі гроші. Кажу їй, що можете внучці нічого не купувати, торт вафельний перемастимо згущенкою – та й досить
життєві історії 0
 Поки що варіанта іншого немає, фінансово не витягнемо. В принципі живемо дружно, бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано. Але вчора я просто отетеріла дещо!
Я з таким нетерпінням чекала повернення молодшої дочки з трьома моїми онуками додому в наші Чернівці! Майже рік Тоня з дітьми провела у старшої сестри в Берліні ось нарешті вирішила додому. Але краще б я взагалі не їздила по них на вокзал! На дочку дивитися не можу. Насті й Йохану небо діток не дало. Ніколи не думала, що моя дочка на таке здатна, фу
життєві історії 0
Я з таким нетерпінням чекала повернення молодшої дочки з трьома моїми онуками додому в наші Чернівці! Майже рік Тоня з дітьми провела у старшої сестри в Берліні ось
Я не юна вже, маю 37 років, у мене не має власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. На батьківщині в Україні у мене є коханий, Богдан – офіцер, захисник, а я з лютого минулого оку працюю в Португалії, не сиджу на допомозі для переселенців. Та все зароблене як вода крізь пальці витікає рідним в Україні. 100 тисяч гривень він не отримує, не думайте
життєві історії 0
Я не юна вже, маю 37 років, у мене не має власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. На батьківщині в Україні у мене є коханий,
я батькам не допомагала. Точніше, колись, у дуже ранньому віці я робила спроби, але їм це не подобалося. Не подобалося, коли я мочила водою носову хустку і «до блиску» терла вікна на кухні. «Тільки вчора все відмила, – гірко зітхала мама, – а тепер усе наново! Ішла б ти краще гратися». Не подобалося, коли я мила холодною водою посуд, і він залишався жирним. «Відійди, я краще сама». Не подобалося, коли я сідала ліпити з нею пельмені та «переводила» половину тіста та м’яса. “Не заважай!”
життєві історії 0
Скажу чесно – я батькам не допомагала. Точніше, колись, у дуже ранньому віці я робила спроби, але їм це не подобалося. Не подобалося, коли я мочила водою носову
Я попросила брата, щоб доклався грошима, бо це і його мама, та почула, що поки нема чим, а як буде –  то він з нами зв’яжеться. Звісно, ми дали собі раду, взяли кредит і назичили, де тільки можна було. Маму ми на ноги поставили, дай Бог здоров’я лікарям. Та здивувало мене інше. Виявляється, гроші він збирав на відпочинок в Буковелі, куди й повіз свою сім’ю. Не посоромились вони навіть фото у фейсбуці виставити
життєві історії 0
Я попросила брата, щоб доклався грошима, бо це і його мама, та почула, що поки нема чим, а як буде –  то він з нами зв’яжеться. Звісно, ми
Ми з Дмитром були разом уже 2 роки. Планували дітей, купівлю нової машини, мріяли про кішечку та собаку. Наступного ранку Дмитро зрозумів, що переборщив, і сподівався, що букетик тюльпанів виправить ситуацію. Мені він сказав, що на роботі стався аврал, шеф зателефонував і терміново викликав до офісу. Я повірила словам коханого. Але щоб переконатися – сховалася під ліжком
життєві історії 0
Ми з Дмитром були разом уже 2 роки. Планували дітей, купівлю нової машини, мріяли про кішечку та собаку. Нас всі вважали ідеальною парою. Жили душа в душу, хоч
Приїхала сестра з Італії. Ми всі зустрілися в батьківському домі. Наталя, як старша, почала розмову за те, щоб все по закону зробити так, що вона відмовляється від своєї частки на користь Марічки, бо вона найменша, і доля не була до неї прихильною. Так вийшло, що і я мала необережність це сказати. Я ж не знала, що через п’ять років, щоб не опинитися на вулиці, я попрошуся в батьківський дім, який по закону належить і мені
життєві історії 0
А що мені робити, якщо в мене змінилася життєва ситуація, і квартира ця мені потрібна! Я не хочу чужого, частина батьківської квартири, по закону належить мені. Але неприємно
Мене мама привела на світ рано, коли їй було всього 17. Тоді, звісно, було їй важко, і багато хто з оточення часто вставляв своїх п’ять копійок. Потім в 19 друга дитина, мій братик Степан, і в 24 сестра Софія. Можливо, через це моя мама і не втручалася в тому плані в моє життя, звісно вона трохи переживала, щоб в подолі не принесла, але загалом, якщо б таке і сталося, то зрозуміла б і допомогла. Я впевнена в цьому. Та тітка Оксана геть інша людина. Ну не стрималась я, нічого не вдієш
життєві історії 0
Кожен буде судити цю історію по своєму. Мене мама привела на світ рано, коли їй було всього 17. Тоді, звісно, було їй важко, та і багато хто з
Того дня мені зателефонувала Ірина і просила допомоги. Сказала, що більше так не може жити з чоловіком, і хоче з ним розійтись. Це був важкий шлях розлучення, та в ці моменти я була поряд із сестрою, допомагала і підтримувала її. А вже через два місяці Ірина знову зійшлася зі свої колишнім. І що б ви розуміли, у всіх своїх “бідах” вона звинуватила мене. Тепер я для них ворог номер один
життєві історії 0
Між моєю сестрою різниця в три роки. Першою стала на рушничок щастя Ірина, пам’ятаю той момент, як бабця сильно переживала з цього приводу. Я ще на той час
Мені вчора 55 виповнилося, а ще тоді я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я не очікувала! Я святкувала у ресторані з колегами. Родичів нікого не було. Батьків уже нема. Та хіба можна про таке заявляти матері ось так, не підготувавши як належить? Досі не уявляю, як тільки язик повернувся все це вивалити на мене. Вона навіть кімнату уподобала для дитячої – мою спальню, між іншим
життєві історії 0
Мені вчора 55 виповнилося, а сім років тому я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я

You cannot copy content of this page