Головна

alena

Ми виїхали з Харківщини два роки тому, я була при надії другим синочком. І ось вимушено вже два роки ми живемо зі свекрухою Нелею Артемівною під Києвом, куди вона свого часу вдруге вийшла заміж і вдало закономірно овдовіла – талановита жінка, що сказати. Вона тоді взагалі сказала, що в такий час не варто народжувати! Я змогла встановити за правило, щоб ми готували окремо, бо спить до обіду, потім прокидається, їсть мою їжу і ще обурюється, що мало наготувала. Якщо щось пропадає – це я краду. Якщо ножі на столі не так лежать, то я чаклую
життєві історії 0
Ми виїхали з Харківщини два роки тому, я була при надії другим синочком. І ось вимушено вже два роки ми живемо зі свекрухою Нелею Артемівною під Києвом, куди
Батьки нам на весілля вгодили – подарували розкішний заміський будинок, про який ми з Олегом мріяли. І тут в коханого почалися істерики. Не без участі моєї мами, щоправда. І ось тепер я розлучаюся, хоча чекаю дитину. Магазинні продукти – зло. Корисніше, ніж купувати щось на ринку, немає нічого. Ось таке все. Мені в дитинстві дуже не подобалися її поради, і, напевно, тому я виросла зовсім не стрункою та й не працьовитою. Мамі був потрібен огород. Біля нас працює купа кафе та шашличних. Роль дружини-пилососа мене не влаштовувала. наше свято життя зіпсувала мати, її прагнення привчити нас до «справжнього» життя
життєві історії 0
Батьки нам на весілля вгодили – подарували розкішний заміський будинок, про який ми з Олегом мріяли. І тут в коханого почалися істерики. Не без участі моєї мами, щоправда.
У мене два сини, через них я й поїхала працювати у Францію, де вже осіла раніше моя двоюрідна сестра. Сини з дружинами так і осіли у моїй хаті: Що ви хочете, 4 кімнати, місця наче й вистачає. Але обстановка – хоч на стіни дерися, всі хочуть буди господарями. Невістки взагалі не знали, чим себе зайняти. Готувати вони обидві не вміли, а прибирати і мити посуд їм не хотілося. Тому я й поїхала, лишивши їм будинок. Заробивши потрібну суму і навіть трохи більше, я повернулася додому. Було приємно побачити своїх дітей, які вже на той час встигли подарувати мені онуків
життєві історії 0
У мене два сини, через них я й поїхала працювати у Францію, де вже осіла раніше моя двоюрідна сестра. Після мого життя у Франції я зовсім по-іншому подивилася
Ну не нагести і пельмені я прийшла попоїсти, які сама приготувала. Ну чесне слово! Тож ніякої машини, бо так до матері не ставляться! Знаєте, я їхала додому у піднесеному настрої. 12 років життя й роботи в Голландії позаду, гроші зароблені непогані. В Києві у моїй двокімнатній квартирі живуть син і невістка з дитиною, заробляють небагато, мріють про автомобіль. Але тепер з цим проханням не до мене
життєві історії 0
Ну не нагести і пельмені я прийшла попоїсти, які сама приготувала. Ну чесне слово! Тож ніякої машини, бо так до матері не ставляться! Знаєте, я їхала додому у
В неділю був мій день народження. Казала всім: не буду святкувати і відзначати! Так ні ж, приїхали, довелося стіл накривати. Всі близькі та далекі родичі вирішили, що мене треба привітати саме із цим днем народження. Наготувала “шведський стіл”, а свекор мені: “А пюре де? Картоплі що, не буде???” Все закінчилося дуже цікаво
життєві історії 0
В неділю був мій день народження. Казала всім: не буду святкувати і відзначати! Так ні ж, приїхали, довелося стіл накривати. Мій день народження, який я відзначила в минулу
Лежить Вася удома на дивані і нічого не робить? Нехай. Не хоче дітей? Я теж не особливо. Але вже тоді я зрозуміла, що з таким чоловіком мені буде не просто. Такий він був ніякий, прісний, лінивий. Я навіть не могла зрозуміти, як закохалася в нього та й досі люблю. Довелося мені доглядати лежачу свекруху, і ось я лишила її на сестру і вирвалася додому. Я заїхала в супермаркет, купила м’яса для борщу та пару тістечок на вечір. Хотіла влаштувати приємний сюрприз Васі. Жінка сиділа у моєму улюбленому махровому халаті і спокійно попивала чай
життєві історії 0
З Василем я почала зустрічатися в 19 років, через два роки він зробив мені пропозицію і ми побралися. Рано, але ж кохання! Я росла в багатодітній родині, нас
Інші чоловіки є винуватцями тому, що я зраджую свого коханого найкращого чоловіка. У мене до нього жодної претензії нема. Він вірний, турботливий, пристойно заробляє і чудовий батько нашим двом діткам. Але де гарантія, що так буде завжди? Куму покинув чоловік з двома дітьми і пішов до молодшої. Мамину подругу чоловік залишив, коли їм по 60 було, і пішов до 45-річної. І це на кожному кроці
життєві історії 0
Я знаю, що мене тут зараз всі осудять, але все ж таки поділюся своєю історією і хочу почути думку інших жінок. Мені 38 років, маю родину: двоє дітей
Син наш 35-річний з радісною новиною недавно прийшов – буде брати квартиру в кредит в новобудові у нас в Броварах, в новому масиві. Я зрадів – виріс нарешті хлопчик! Але за тиждень пролунав дзвінок від Максима, який збив мене з пантелику. Я коли побачив ту саму квартиру, взагалі ойкнув. Це не для життя була квартира, а для гулянок. Але ж це ще не все
життєві історії 0
Син наш 35-річний з радісною новиною недавно прийшов – буде брати квартиру в кредит в новобудові у нас в Броварах, в новому масиві. Я зрадів – виріс нарешті
Є у мене сусідка Валентина Олексіївна, самотня бабуся. Ну й десь рік тому я помітила, що моя сусідка стала зовсім слабенька, важко їй навіть у найближчий до нашого будинку магазин самій вже сходити, сумки з покупками донести і на третій поверх підняти. От і вирішила я допомогти їй по душевній доброті, так мене колись навчили. Як же я пошкодувала про це, аби ви знали! подумала, може, старій жінці вже не хочеться їсти одну пшеничну кашу. Пішла до магазину, купила якихось інших продуктів, яблук, яєць. В планах моєї сусідки було переписати двокімнатну квартиру в нашому під’їзді, на улюбленого сина. Тільки уявіть собі! Я вирішила підрахувати, скільки грошей у мене йде на один похід у магазин для сусідки
життєві історії 0
Є у мене сусідка Валентина Олексіївна, самотня бабуся. Ну й десь рік тому я помітила, що моя сусідка стала зовсім слабенька, важко їй навіть у найближчий до нашого
Поки моя мама ці два роки після 24 працювала і жила у своє задоволення Європі, а саме в Бельгії, я народила третього малюка. Живемо ми з чоловіком досі на зйомі, ну немає можливості заробити в Україні на власне житло! Я сподівалася, мама про це думає і відкладає для мене гроші. Та я не вгадала. Мама приїхала вся у «квіточку» і купила собі однушку, щоб в оренду віддати, в своїй ремонт доробляє і запросила нас на Новий Рік. Та я не піду. Нехай тішиться своїм статкам сама, вони їй за онуків важливіші. І ще каже, що їй тато так заповів
життєві історії 0
Моя мама дивна людина і я на неї сильно ображена. Просто інші батьки так себе не ведуть, вони люблять своїх дітей і онуків, живуть задля них і допомагають.

You cannot copy content of this page