Головна

alena

Вчора – грюк-грюк у двері. Знову Галина Петрівна прийшла з квартири під нами. Ногами в двері. Прийшла вчити, як нам жити, коли дома бувати, коли нашій дитині ходити, бігати, сміятися. Ми живемо у багатоквартирному панельному будинку. Під нами мешкає бабуся, сама. Діти, онуки Галини Петрівни мешкають окремо. Моя свекруха Наталя Павлівна розповідала, що вона завжди влаштовувала вистави з викликом міліції, коли її син, а потім і дочка бігали по квартирі, стукала в батареї. Якщо все вище сказане не виконується, то я повинна з дитиною поїхати до мами, інакше вона нас виселить
життєві історії 0
Вчора – грюк-грюк у двері. Знову Галина Петрівна прийшла з квартири під нами. Ногами в двері. Прийшла вчити, як нам жити, коли дома бувати, коли нашій дитині ходити,
Коли я була маленька, то на половину росла в бабусі й дідуся, вони у всьому допомагали моїм батькам. Бабуся зі мною й сестрою гралася, займалася, шила, вязала, вишивала, малювала. У мене в дитинстві, та й у юності були справжнісінькі бабусі та дідусі. Але моя мама й свекри – обняти й плакати, я зовсім, вкрай розчарована, а ще онуків просили! Свекруха навіть на це нездатна. Вона просто сидить і чекає, коли приготують, подадуть, піднесуть
життєві історії 0
Коли я була маленька, то на половину росла в бабусі й дідуся, вони у всьому допомагали моїм батькам. Бабуся зі мною і сестрою гралася, займалася, шила, вязала, вишивала,
Приїхала я з Франції, де провела 15 років, доглядаючи старих людей і прибираючи в готелях. Привезла додому зароблені 1500000 гривень. Мені цього мало вистачити на квартиру чи невеликий будинок в Україні, але вдома почалося. Сестра хату втратила на Херсонщині, то я тепер їй купити, у неї троє дітей, а її чоловік стільки не заробить
життєві історії 0
Я сама з півдня України. Вищої освіти не маю, закінчила свого часу технікум, потім поїхала працювати в Київ, а там познайомилася з жінкою, яка але кілька років працювала
Я була на заробітках в Греції 15 років. Чоловік, який не хотів працювати, залишився з дітьми, але вони вже не були маленькими – Вірі було 17 років, Олегу 14, мені на той час – 39 років. Я поїхала, висилала родині гроші. Леонід зробив ремонт в нашій квартирі, я оплачую доглядальницю своїй мамі і допомагаю фінансово свекрам. А зараз вже по однокімнатній квартирі мають і мої діти. Я дуже старалася і багато працювала, аби моя родина буда забезпечена і ні в чому не потребувала. Так сталося, що в Греції у мене народився в 47 років синочок від швидкого і красивого роману. Поки що приховувала це від своїх рідних в Україні. Я вирішила, що настав час зізнатися і приїхала з Давидом в Україну, в рідне місто. Я вирішили всім все розповісти і познайомити своїх дорослих дітей з братиком, а також офіційно розлучитися з чоловіком
життєві історії 0
Я була на заробітках в Греції 15 років. Чоловік, який не хотів працювати, залишився з дітьми, але вони вже не були маленькими – Вірі було 17 років, Олегу
Мене звуть Тарас, я з Хмельницького. Хочу розповісти тут свою історію і попросити поради. Розлучення з моєю першою дружиною я довго переживав. Син лишився зі мною. Тепер Віолета носить нашого первістка і категорично заявила, що Ромчика в нашому домі не потерпить
життєві історії 0
Мене звуть Тарас, я з Хмельницького. Хочу розповісти тут свою історію і попросити поради. Розлучення з моєю першою дружиною я довго переживав. Все-таки шлюб і родина – річ
Я і мій чоловік обоє з Житомира. З Дмитром у нас народилося взаємне кохання з першого погляду, велике і чисте. Ми дивилися в одну сторону, ми мали одні мрії. Для мене мій коханий чоловік був ідеальним. Він був добрий, ніжний, дбайливий. Дістався він мені зі “спадком”, а саме з боргами. Це були великі суми. Потім ми захотіли дитинку. Тобто Діма хотів з першого дня нашої зустрічі, але я дозріла лише через рік, у мої 26. І коли у нас народилася Яринка, чоловік, окрилений цією подією, почав налагоджувати старі зв’язки. І тут з’явилася у нашому житті вона. Ні не інша жінка, а набагато гірше – свекруха Ірина Валентинівна. Не відразу зрозуміла, звідки дме цей вітер. Два роки тому, зліг мій тато
життєві історії 0
Я і мій чоловік обоє з Житомира. З Дмитром у нас народилося взаємне кохання з першого погляду, велике і чисте. Ми дивилися в одну сторону, ми мали одні
Я й уявити таке не могла, люди! Оце та мати! Я тепер і назвати її цим теплим словом не можу. А все тому, що мама повернулася  з Іспанії і виставила мене з чоловіком та дітьми зі своєї трикімнатної квартири майже в центрі Києва, наче вона там мало собі заробила! От не думає зовсім, що їй вже 67, скоро її накриють всілякі вікові зміни і їй знадобиться моя допомога й турбота. Але після такого ставлення до нас нехай навіть не розраховує
життєві історії 0
Насправді я зовсім не вважаю, що людина похилого віку зобов’язана якось допомагати своїм дорослим дітям. Але ось у чому я впевнена, то це в тому, що мама не
Ми з Ігорем одружені вже 11 років, у нас підростає донечка 7 років, Даринка. Чоловік мій ніколи не працював на постійній роботі, все життя перебивався малими заробітками. Зараз три місяці не працює, не може знайти підходящий підробіток. І ось сьогодні кульмінація – я побачила, як чоловік поцупив мій золотий браслет, подарований моїми батьками, мою обручку та золотий хрестик Даринки, в якому її хрестили. Для мене це святі речі! я просто не можу в це повірити! Вперше поскаржилася свекрусі, а вона сказала, що не п’є, не ображає, не зраджує – і то добре
життєві історії 0
Ніколи й уявити таке не могла! Пишу це, а руки трусяться. Соромно. Зараз не важливо, гроші чи житло. Що буде далі з нами? Ми з Ігорем одружені вже
Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років безперервної праці нарешті не витримала і зламалася. Скажу чесно – я дуже нила, бо не звикла жити без неї, а купити хорошу нову фінанси нам не дозволяли. Я не працюю після вторгнення, у чоловіка теж в два рази зарплата скоротилася. А з двома дітками моя мультиварочка була для мене просто незамінною паличкою-виручалочкою: я в ній і варила, і тушкувала, і пекла, і на пару страви готувала. І ось свекруха Тамара Василівна за три місяці до мого дня народження мені каже: – Оленко, ми подаруємо тобі нову мультиварку, не купуйте самі
життєві історії 0
Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років безперервної праці нарешті не витримала і зламалася. Скажу чесно – я дуже нила, бо
Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня народження нашого синочка наказала чоловіку віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику. Мені пірʼя по хаті і покльовані меблі не треба, красно дякую. Знала б, і не запрошувала зовицю
життєві історії 0
Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня народження нашого синочка наказала чоловіку віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику. Мені

You cannot copy content of this page