Головна

alena

Живу я в селі на Чернігівщині. Село у нас маленьке, далеке від міського сучасного світу. Привела я знайомити кілька днів тому свого нареченого з батьками. Але дуже пошкодувала! Краще б ми з Мишком просто тихо розписалися. а потім їх перед фактом поставили! Мені дуже за низ соромно! Влаштували допит, а потім покликали мене на розмову. Вони мали деякі заощадження ще з того часу, коли вони разом їздили за кордон на роботу. Ті гроші ніхто ніколи не витрачав і зберігалися вони, звичайно, у валюті. – Ми ж як думали, Оленко. Що ти з нами залишишся, допомагатимеш нам. Ми ж не молодіємо
життєві історії 0
Живу я в селі на Чернігівщині. Село у нас маленьке, далеке від міського сучасного світу. З громадського транспорту лише автобус до райцентру. А там – хто як хоче
Я пропрацювала в Італії майже 30 років. Всіх трьох дітей забезпечила квартирами, дочок – машинами. Зяті досі нормально не працюють, зате слухаються мене у всьому, чоловіку допомагають. Зараз приїхала додому у Львів до родини на місяць і ще поїду знов на два роки – треба допрацювати до гарної пенсії. Але що я зрозуміла – я молодша душею і зовнішньо навіть за своїх дочок, не кажучи про ровесниць. Подруг тут нема. Буду заробляти собі, щоб придбати маленьку квартирку і лишитися в Італії. Рідні й чоловік ще не знають, не казатиму, що покину їх
життєві історії 0
У мене не легке життя, але я не жаліюся, бо маю купу бонусів, як то кажуть. Я рано вийшла заміж, у 19 років. У 21 народила старшу донечку,
Отже, якщо Сашко мій не забере у своєї матінки телефон за 40 тисяч гривень, який подарував їй вчора – я подаю на розлучення. Так, він сам на нього заробив, і що? У нашої родини купа потреб і не закритих “дірок”. Ювілей Наталі Павлівни став для мене повною несподіванкою, і постарався мій рідний чоловік
життєві історії 0
Живемо ми з чоловіком у райцентрі. В нашому ж місті живе моя свекруха Наталя Павлівна. Вона давно розлучена, працює і живе у власній квартирі на своє задоволення. Має
Моя заробітчанська історія не унікальна й дуже сумна. Бо коли діти сіли за наготовлений мною стіл – вони навіть не згадали привід! Дивлячись на машини, які від’їжджали від мого будинку, я подумала, як я все життя турбувалася про майбутнє. І зараз я вперше пошкодувала, що не про своє. Згадала літню іспанку, сеньйору Ірену, яка забезпечила мене роботою на цілих п’ятнадцять років. – Та що ви, хіба мені варто турбуватися? У мене ж четверо дітей! Хіба сини не підтримають рідну матір на старості років? Ну а якщо раптом навіть у них не буде можливості допомогти, то дочки точно не залишать мене самотньою! За столом сини поцікавилися, невже я визначилася, що робитиму з будинком, і тому всіх скликала. Дізнавшись, що я не думаю продавати житло, діти здивувалися
життєві історії 0
Моя заробітчанська історія не унікальна й дуже сумна. Бо коли діти сіли за наготовлений мною стіл – вони навіть не згадали привід! Скільки себе пам’ятаю, всі свої сили
Два тижні тому прийшла додому з роботи, а свекруха з Ужгороду з речами приперлася, вже розклала! Сусідка, у якої ключ від нашої квартири є, її пустила. І як її тепер вигнати? Каже: – Я тобі чоловіка виростила, уважай мене тепер! Хочу свою пенсію і гроші, які за оренду квартири отримую, на себе  подорожі витрачати! Вітя тобі нормально грошей присилає, тому не ний і терпи. Вночі їй не спиться – планшет на всю гучність дивиться і насіння лускає. Хоче щоб я її безкоштовно в салоні своєму обслуговувала. Не роззувається. Не готує, продукти не купує
життєві історії 0
Чоловік у мене з західної частини України, з Ужгороду. Працював свого часу в Києві, тут ми  познайомилися. Побралися і спершу поїхали жити в Ужгород до свекрухи-вдови, щоб працювати
Коли вчора наш Тарасик сказав, що вони з Тетянкою надумали одружитися. Я зразу розуміла, що молодих треба житлом забезпечити. Ну а хто як не ми, батьки? Не могла заснути вночі, все думала, як подарувати дітям на весілля квартиру, і мене відвідала одна думка, на мій погляд – чудова! Юна красуня живе з батьками у сусідньому селі, і син їздить туди на автомобілі. – Давайте разом подаруємо дітям на весілля квартиру. Ми готові сплатити половину вартості житла. Може, хоч третину додасте? Синові варто лише попросити горшей – і ми дамо!
життєві історії 0
Коли наш Тарасик сказав, що вони з Тетянкою надумали одружитися. Я зразу розуміла, що молодих треба житлом забезпечити. Ну а хто як не ми, батьки? Не могла заснути
Того дня Діана вийшла погуляти з 2-річним Данилком у парк біля їхнього котеджного містечка за Києвом. Місцеві самі розчистили та облагородили крихітну ділянку біля лісу, поставили альтанку, кілька лавок і зробили невеликий дитячий майданчик. Свіже повітря, розвага дітям – що ще треба для гарної прогулянки? Повернулась, а дитини нема. На колясці розстебнуте кріплення – може сам, він таке вже робив. Оббігла кожну тоненьку сосонку навколо – ні сліду. Кричала, гукала – не озивається. – Кого ти дуриш? Він тебе жодного разу не назвав мамою. От дізнаються, що ти його вкрала, гримнеш за ґрати
життєві історії 0
Того дня Діана вийшла погуляти з 2-річним Данилком у парк біля їхнього котеджного містечка за Києвом. Місцеві самі розчистили та облагородили крихітну ділянку біля лісу, поставили альтанку, кілька
Живу я у гірському карпатському селі, де всі одне одного знають. Одружилися ми з Орисею зовсім молоді, прожили довге життя, трьох дітей виростили, у нас 6 онуків. Я побудував нам будинок трохи нижче в долині, але з роками Орися стала нестерпна і я повернувся жити до старої матері на гору. Минулого року до нас в село приїхали люди зі Сходу і Півдня України, я теж прийняв родину – жінку з чотирма дітьми. Зараз вона при надії пʼятим дитям від мене, а Орися не дає розлучення і вимагає щоб я повернувся
життєві історії 0
Живу я у гірському карпатському селі, де всі одне одного знають. Одружилися ми з Орисею зовсім молоді, прожили довге життя, трьох дітей виростили, у нас 6 онуків. Я
У мене на Прикарпатті два тижні невістка з двома дітьми живуть. Раніше й не їздили особливо, але з вторгненням в Києві дуже не спокійно, а це у Лесі відпустка, так вони й приїхала, а син захищає державу зараз. Сьогодні велике свято і, як годиться, я до церкви пішла на службу, молитися за сина. Леся сказала, що вона не любить храми, що дома молиться. Я дуже засмутилася, аж розплакалась, але нічого не могла вдіяти, пішла сама. А коли повернулася, очам не повірила!!! Машинка працювала, а сама Леся з ганчіркою і шваброю у себе в кімнаті прибирала, а діти на вулиці були. Я з криком зупинила прання і вимкнула машину – завтра докрутить! Відібрала у Лесі ті відро і швабру, пояснила нормально мовою що в такий святий день такого не можна робити! Ну хіба це не ясно? Мало того, що до церкви не ходить, так ще й діяльність вона тут розвела
життєві історії 0
У мене на Прикарпатті два тижні невістка з двома дітьми живуть. Раніше й не їздили особливо, але з вторгненням в Києві дуже не спокійно, а це у Лесі
Мій син Максим і Віка одружилися сім років тому. А зараз якраз у них десятиденна відпустка. І мідну річницю весілля вони вирішили відзначити у улюблених Карпатах. Вони поїхали, а я покликала сватів відсвяткувати знаменну для наших сімей дату. Поки сиділи за столом, дивилися фото та відео з весілля, щиро раділи, жартували, згадували. Але як тільки я вийшла за льодом на кухню, сваха почало перемивати мені кістки. – Ну навіщо їй самій такі хороми?! Чотири кімнати – це ж поки наведеш тут порядок, сил ніяких не залишиться. Думаєш, чому вона зустріла нас у шортах? Та часу не вистачило переодягтися у сукню! А діти на орендованій квартирі сім років живуть!
життєві історії 0
Мій син Максим і Віка одружилися сім років тому. А зараз якраз у них десятиденна відпустка. І мідну річницю весілля вони вирішили відзначити у улюблених Карпатах. Вони поїхали,

You cannot copy content of this page