Ну-ну, оце так відвідала сина Ганна перед новим роком! – гомоніли у Ганни за спиною односельці, коли жінка надвір виходила, йшла вулицею у магазин чи до своїх підопічних. І що з нею сталося після поїздки до сина в Хмельницький? Та Ганні вже байдуже було, вона тепер
Таке з Ганною сталося, що чоловік Павло он і біля худоби майже сам, після роботи тепер – одразу додому по господарству поратися, доїти корову навіть, а раніше Ганна
Мною наготовлені були котлети, ціла велика каструля, на кілька днів наперед. Не полуфабрикати – я і фарш сама крутила, і цибулю терла вручну, і котлетки ліпила-смажила. Але заглянула у гості Юліана. Тепер мій чоловік і діти без вечері, а мені знову біля плити днювати. Так, ми з чоловіком розраховували, що родичка покличе нас у гості, навіть обмірковували, який подарунок їй купити. У вівторок Юліана з Домінікою знову з’явилися ближче до вечора
Мною якраз наготовлені були котлети, ціла велика каструля, на кілька днів наперед. Не полуфабрикати – я і фарш сама крутила, і цибулю терла вручну, і котлетки ліпила-смажила. Але
Купили мої батьки квартиру двокімнатну ще у кінці 80-х. У 90-ті ми звідти переїхали, а у квартиру заселилися моя бабуся Ніна. Вирішила із села у місто махнути. І квартиру навіть на неї переоформили мої батьки. А була у моєї бабусі ще одна онука, моя двоюрідна сестра Валентина. Добра душа, бабуся моя вирішила дати Валентині з чоловіком і двома дітками. Почуваючись вже не дуже, бабуся з моїми батьками вирішила подарувати цю квартиру мені, так і вчинили
Купили мої батьки квартиру двокімнатну ще у 1988 році. У 90-ті ми звідти переїхали, а у квартиру заселилися моя бабуся Ніна. Вирішила із села у місто махнути. І
Мої батьки ніколи не були за кордоном, за радянською звичкою віддають перевагу курортам місцевим, Миргород та Карпати. – Зрозумів, синку? Один я полечу, я лисий, майку помаранчеву пошматаю. А їй бери плацкарт у Миргород. Чудова буде відпустка
Мої батьки ніколи не були за кордоном, за радянською звичкою віддають перевагу курортам місцевим, Миргород та Карпати. Вирішив я оце зробити їм подарунок на річницю – купити путівку
Сестра Альбіна дуже вдало вийшла заміж. Вони з чоловіком все собі можуть дозаолити. У неї он духи тільки оригінали з Дьюті Фрі, які вона щоразу у подорожах купує, а це 5-6 разів на рік! Я вже мовчу про заміський будинок, машину та квартиру у центрі міста. Але ж дітей у них немає, хоч Альбіні вже 45.  Жила б для племінників, моїх трьох дітей, так ні ж. Я у неї минулого року позичила 2000 доларів, так вона постійно вимагає віддати
Свого часу моя старша сестра Альбіна успішно вийшла заміж і забула, що таке фінансові проблеми. У них із чоловіком свій бізнес, заміський будинок, машина та квартира у центрі
Вже стало зовсім тяжко під одним дахом з Марією Людвігівною. Я думала переїхати від свекрухи, з чоловіком та дітьми. На орендовану. Женя був не проти. Знайшли таки хорошу квартиру, в зручному розташуванні від наших робіт, хоч у Львові це і не простио було. І Женя пішов про це говорити своїй мамі
Вже стало зовсім тяжко жити під одним дахом з Марією Людвігівною. Я думала переїхати від свекрухи, з чоловіком та дітьми. На орендовану. Женя був не проти. Знайшли таки
У моєї сестри є квартира у Луцьку, яку батьки подарували Марині на весілля. І ось до них свекруха в гості приїхала, тиждень погостила і зробила неймовірно прекрасну пропозицію. Мешкає Іванна Едуардівна в шикарному місті Нововолинську, є у неї там квартира, але їй квартира у Луцьку подобається більше. А не погодяться – то спадщини позбавить
У моєї сестри є квартира у Луцьку, яку батьки подарували Марині на весілля. І ось до них свекруха в гості приїхала, тиждень погостила і зробила неймовірно прекрасну пропозицію.
Приїхав до нас на новорічні свята з Полтавщини мій дядько Богдан Романович, якого я бачив останній раз у 10 років. Через 20 років він оце приїхав у гості з родиною, всього 5 чоловік. Ну що ж, прийняли, зраділи. Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль: – Ти не дивися, він хоч і ламається, але це вже майже ретро і скоро ти його зможеш продати за всі гроші світу! А Тойоту – мені
Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль: – Ти не дивися, він
Два перші дні нового року Людмила Григорівна якось протрималася. А сьогодні о 7.30 вже дзвонила у двері. Та так нетерпляче! Сяє, мов новорічна зіронька на ялинці. Ну, ще б пак, вона ж не прсто так прийшла, а з такою пропозицією, від якої я мала на стелю від захвати вистрибнути! Тицьнула малим по пакетику цукерок – і одразу до головного. Зі щасливим блаженством на обличчі, оглянувши все довкола оцінюючим поглядом експерта вищої категорії, видає
Два перші дні нового року Людмила Григорівна якось протрималася. А сьогодні о 7.30 вже дзвонила у двері. Та так нетерпляче! То нічого, що ми ще спимо, дрібниці. Я
У перший день нового року мій дядько Роман віддав Господу душу. Вю родину тітка Стефанія обдзвонила, запросила на прощання. Що ж, належало віддати шану, поїхали учора зрання в село. За столом було не більше 25 людей. Вони сиділи у невеликому кафе на околиці села, на узбіччі траси, бо іншого закладу поблизу не знайти.Тітка Стефанія дуже постаралася, щоб усі пішли ситими. Але тут моя двоюрідна тітка Лариса та дві її дорослі дочки таке вчудили. – У них якраз усе гаразд. У кожної по машині та грошей на одяг вистачає. вони он у Чехії який рік на заробітках, це на свята приїхали. Вони завжди так
У перший день нового року мій дядько Роман віддав Господу душу. Вю родину тітка Стефанія обдзвонила, запросила на прощання. Що ж, належало віддати шану, поїхали учора зрання в

You cannot copy content of this page