Головна

olesya

Я після роботи зайшла в супермаркет. Вже декілька тижнів за мною “ходив” червоний борщ, тому потрібно було докупити деякі продукти. Я вже була на касі, як згадала, що забула про сметану, тому затримавши чергу, вирішила швиденько за нею збігати. Та чоловік позаду виявився без настрою. Коли я вже була на вулиці, хтось взяв мене за плече, я повернулася, і не повірила своїм очам
життєві історії 0
Я після роботи зайшла в супермаркет. Вже декілька тижнів за мною “ходив” червоний борщ, тому потрібно було докупити деякі продукти. Я вже була на касі, як згадала, що
На перший день народження нашої Богданки, ми запросили багато родичів, та друзів, та всі вони були зі сторони Євгена. Спершу всі веселилися, і вітали нас з принцескою, а потім якось слово за слово, зайшла розмова за те, що дочка на тата зовсім не схожа. – Мабуть не твоя, – з посмішкою сказав його брат. – Моя, – сердито відповів чоловік. – А ти впевнений? – Тобі документи показати? – Я від подиву навіть не ворушилася
життєві історії 0
На перший день народження нашої Богданки, ми запросили багато родичів, та друзів, та всі вони були зі сторони Євгена. Спершу всі веселилися, і вітали нас з принцескою, а
Зрідка вони давали гроші на продукти. Але весь час повторювали, що в них зовсім не вистачає грошей. – Мамо, коли Мирося влаштувалася на роботу, ти з неї грошей не брала на їжу, – обурювалася Уляна. – А я чому мушу віддавати? Хотілося перенести холодильник у свою кімнату та повісити замок. Але там і так тісно було двом жити
життєві історії 0
І як тобі з цим живеться!, – сказала по телефону Наталя. – До тебе так не ставилися! До кого ж звернутися рідним дітям, як не до матері? Якби
Я в той час їхала за кермом. Права в мене вже більше року, та практики недостатньо, тому на дорозі я вся в напрузі. Коли зателефонував чоловік я йому відповіла, але щоб лишній раз не хвилюватися, увімкнула гучний зв’язок. Ми поговорили, а після я просто відкинула телефон на пасажирське сидіння, не вимкнувши його перед тим, та як згодом виявилось, і Олег його не вимкнув. І тут я чую розмову, яка заставила мене зупинитися
життєві історії 0
Я в той час їхала за кермом. Права в мене вже більше року, та практики недостатньо, тому на дорозі я вся в напрузі. Коли зателефонував чоловік я йому
По селу скоренько поповзли чутки, що до Івана Степановича молодуха навідується. – Та вона тільки сороківку розміняла. Уявляєш? Іван то вже дід-дідом, сімдесятку минулого року святкував. І тут на тобі – любов. Не інакше, як будинок його до рук прибрати хоче, – обговорювали сусідки. Та Іван і справді “зацвів”. Згодом Людмила перебралася до нього. – Я коли на  небо відправлюся, ти не сумуй. Нового собі знайди!
життєві історії 0
По селу скоренько поповзли чутки, що до Івана Степановича молодуха навідується. – Та вона тільки сороківку розміняла. Уявляєш? Іван то вже дід-дідом, сімдесятку минулого року святкував. І тут
Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія в старості. Вивчився в університеті, а тепер хорошу посаду отримав. Ще трішечки і до директора допрацюється. – Мамо, я не маю змоги за тобою доглядати! Сама розумієш – робота! Збирайся, ми їдемо, – сказав Іван, коли мама в черговий раз злягла
життєві історії 0
Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям зоопарк, відмовила. – Давай перенесемо на понеділок, чи вівторок?, – спитала я Уляну, а вона мені. – Та ні, я не можу! В мене кожен день розписаний: вії, нігті, масаж, косметолог. – Я сіла і задумалася. Ну як вона все це встигає? Мені й почухатися нема коли
життєві історії 0
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь зв’язок. Десь через дві години мені зателефонував Сергій, чоловік Віки, і повідомив, що бачив “голубків” на автобусній зупинці. Як виявилось, вони все це спланували, щоб закрутити усім голови. Сергій чекати не став. – Я горбатитись на таку дружину, і невідомо чи мого сина – не буду
життєві історії 0
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши всі свої справи, вона направилась до офісу, де вже багато років керує її улюблений. Сама ж Василина, відколи вийшла заміж, жодного дня так і не працювала: вона робила затишок в їх домі, доглядала дітей. Перше, що її здивувало, відсутність секретарки на робочому місці
життєві історії 0
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши
Того дня ми всією сім’єю пішли в супермаркет, що знаходиться навпроти нашого будинку. Я кладу в корзину лише продукти з “оранжевим” цінником, тобто ті, які йдуть по знижці. Ромчик захотів “кіндер”, але ми пояснили сину, що зараз не маємо змоги його купити. І тут дивина. Телефонує Ольга Вадимівна, і каже, що якась сусідка порадила якісь вітамінки. – Синок, зараз осінь, такі препарати треба вживати. Піди в аптеку, купи, і привези мені негайно
життєві історії 0
Ми з Дмитром у шлюбі вже десять років, є в нас син, Ромчику вісім років. І весь цей час я отримую “на горіхи” від своєї свекрухи. Річ у

You cannot copy content of this page