Головна

olesya

Пробули ми на таких заробітках навіть не три тижні. Всі попередні дні ми їли на обід ту “вчорашню” їжу. А одного дня я затрималася, а Орися пішла сама. Якось вона переплутала каструлі і до картоплі положила “сьогоднішній” кусок м’яса з підливою. Це миттю побачила Люба, яка працювала “наглядачем” і все доповіла власнику. Що тоді було, ви собі й уявити не можете. Я прибігла на шум і не впізнала свою дочку. Орися стояла бліда як стіна, а перед її носом власник ресторану вимахував тою тарілкою з м’ясом
життєві історії 0
Я багато чула історій про те, що українці українців підставляють на заробітках, але і подумати не могла, що це станеться і зі мною. Я взагалі пожитті людина така,
Сестра виставила на продаж свою половину будинку, бо не може дивитися, як у мене все гарно склалося у житті. – Ти ніби цупиш у мене щастя. Все в тебе є і чоловік і донечка і робота гарна. Я ж як те зело при дорозі, – сказала мені Катя, коли повідомила про продаж. Я від безвиході побігла до батьків, але і вони не можуть переконати сестру не робити такого вчинку. – Катю, почекай трішки, щоб ми гроші прискладали і викупили твою частку. – Ні Уляно, гроші мені потрібні вже!
життєві історії 0
Після розмови з сестрою я відразу ж побігла до батьків. Я надіялася, що хоч вони якось вплинуть на Катю, але нічого з того не вийшло. Свою частину будинку
В той час, як Назар мастив канапки і нарізав різну смакоту на сирну дошку, ця краля сиділа в телефоні і час від часу оглядала свої ярко-червоні нігті. Лариса в квартирі не робить нічого, мій брат і гроші заробляє і їсти варить. – Я скоро лечу на Мальдіви? Ти там була?, – спитала вона мене, вкотре малюючи губи помадою DIOR. – Поки ні, але все в Божих руках. – А після, коли ми були наодинці, Назар зізнався, чому так поводиться, а найголовніше, чому не шукає дівчини для життя, а видних краль “без душі”
життєві історії 0
Мама вкладала нам з братом інші цінності,  коли виховувала, тому мені геть не зрозумілий його вибір. – Назаре, ця дівчина не для життя. – повторювала я брату, як
Сваха на мене налетіла, бо як то так, Марічка зі своїм класом не пішла до першої сповіді. А їй яке діло взагалі? Діти вже два роки, як розлучені, і моїй Світланці зі мною під одним дахом набагато краще жити, ніж з таким чоловіком, як Іван. Все що зять заробляв, все з дітьми і з’їдав. Просто ще року не минуло за дідусем, і робити такі святкування не на часі. Дочка зі мною погодилася, бо як і до мене тепер, до тата прив’язана була. В нас усіх жалоба і це потрібно пережити
життєві історії 0
Сваха на мене налетіла, бо як то так, Марічка зі своїм класом не пішла до першої сповіді. А їй яке діло взагалі? Діти вже два роки, як розлучені,
Щоб не зчиняти бурі при онучці я схопила сумочку і вибігла з квартири сина. Мені було дуже неприємно. Я хотіла наговорити в свій захист невістці багато чого, але стрималася, за що вона мені повинна була подякувати. А вже дома, трішки заспокоївшись, я набрала сина, щоб пожалітися. – Так, я знаю, що між тобою і Веронікою трапилося. Прошу тебе, не приходь до нас так часто
життєві історії 0
Щоб не зчиняти бурі при онучці я схопила сумочку і вибігла з квартири сина. Мені було дуже неприємно. Я хотіла наговорити в свій захист невістці багато чого, але
Недавно я приїжджаю з нового туру, і обстановка в домі мене трішки насторожила. – Олено Миколаївно, я у вашій спальні також постіль перебрав, коли прибирав. Хотів, щоб всюди вже було чистенько. – Я нічого не сказала, але мені було неприємно, бо чужа мені людина зайшла задалеко на мій особистий простір. Мені здається, що поки мене немає дома, зять в моїй шафі поприбирати може, а мені це не дуже приємно
життєві історії 0
Я дуже важко пережила відхід у інший світ чоловіка. В нас було все: чудові діти, будинок, який ми зводили власноруч, свій, хоч і невеличкий, бізнес. Коли діти підросли
Два роки тому я з дочкою і онучкою виїхала з України. Живемо ми в Канаді. Я давно розлучена, маю старшого сина, і дочку. Вони також в шлюбі прожили не довго. Син платить аліменти, в нього дочка, якій шістнадцять років, а дочка і онучка біля мене. В Канаду ми виїхали не просто так. І я і дочка вже маємо тут чоловіків. Не легко, бо чужина, але нічого, до всього звикає людина. В селі в Україні залишився ґаздувати мій син. В нас свій невеличкий будиночок. А по сусідству, пліт в пліт живе моя рідна сестра з сім’єю. Ці “чуда” вона бачить на власні очі
життєві історії 0
Два роки тому я з дочкою і онучкою виїхала з України. Живемо ми в Канаді. Я давно розлучена, маю старшого сина, і дочку. І син і дочка також
В дочки ювілей, ось тому я й думала, що святкувати вона буде, або ж десь в ресторані, або ж на якісь базі відпочинку де є басейни і альтанка. Та моя Світлана вирішила, як я зрозуміла, зекономити. – Мамо, ми приїдемо в село. Я все привезу, не хвилюйся. Ти тільки картоплі молодої накопай, кабачків посмаж і салат з капусти зроби. – Я подумала, може і краще, що все на місці, нікуди їхати не потрібно. Просто Світланця не уточнила, скільки то людей в те село прибуде
життєві історії 0
Ми живемо з чоловіком хоч в селі, але як пани. З господарства маємо чотири курки і когута. Я вже на пенсії і не маю наміру гарувати на тих
Свахо, ви не хвилюйтеся, як вам треба буде, то ми зробимо акцію, – невдало пожартувала свекруха моєї дочки. Я ж тоді значення не надала, хоча було таке чути неприємно, а за пів року мій Степан згас, як та свічка. Я не хочу до сватів більше їхати. Нехай ображаються, вибачаються, мені все рівно. Я виню їх в тому що сталося і не знаю, як маю тепер далі жити
життєві історії 0
– Свахо, ви не хвилюйтеся, як вам треба буде, то ми зробимо акцію, – невдало пожартувала свекруха моєї дочки. Я ж тоді значення не надала, хоча було таке
Сваха зі сватом залетіли в хату не роззувшись. – Чого ви до дітей пхаєтесь? Невже не розумієте, що це і призвело до розлучення? – Свахо, ви який навчальний заклад закінчили? Бо я інститут свого часу і в школі двадцять років пропрацювала. Не вчіть мене як жити, – відповідала я не задумуючись. Я відразу своїй дочці казала, що цей її Тарас непутящий. Та дочка була молода, закохана, і її не перепреш. Він ні про що не думає, тільки про їжу. Про трійко дітей я взагалі мовчу. Я його просила на Олесі зупинитися, але ж ні
життєві історії 0
Сваха зі сватом залетіли в хату навіть не роззувшись. – Чого ви до дітей пхаєтесь? Невже не розумієте, що ці ваші втручання і призвели до розлучення? – Свахо,

You cannot copy content of this page