Головна

alena

Я зайшла кілька тижнів тому до мами, щоб трохи допомогти. Принесла продуктів, ще дещо необхідне. Мама вже не молода. Стушила я їй картоплю, вареникв зліпила, прибрала в хаті. А перед тим, як сісти відпочити та випити чай, помітила на комоді папери. Це був заповіт. Мимоволі я почала його читати. Пелена сліз застелила мені очі
життєві історії 0
Мама моя Лариса Михайлівна вже немолода. Кілька тижнів тому я прийшла відвідати її, стушила картоплю, вареників наліпила, прибрала в хаті. А перед тим, як сісти відпочити та випити
Минулого літа я йшла у магазин, як мені стало не добре. Я не молода, вже 67 років. Того дня у мене гостювали син із дружиною. Якби вони не схаменулися, не знаю, що б зі мною було. Мій Максим з Олею все оплатили, забезпечили мені догляд після виписки. Коли я повернулася додому, то помітила, що невітка порядок навела у мене в квартрі. Оля вирішила серйозно обговорити одне актуальне питання. Каже: “Валентино Несторівно, оформіть заповіт на”. А як виявилося, вже настав час. Оленка живе набагато скромніше, до того ж, має двох маленьких дітей. Ми пішли до нотаріуса, і я вказала в заповіті
життєві історії 0
У той день минулого літа я йшла у магазин, як мені стало не добре. Я не молода, вже 67 років як-не-як. Того дня у мене гостювали син із
Мені нещодавно виповнилося 30 і моя мама намагається «долюбити» мене зараз, а не тоді, 20-25 років тому, але це трохи не так працює. Моя мама сердиться та йде до себе в квартиру. Я взагалі мало що розумію і йду за нею. Але вона зачиняє переді мною двері. І я просто сиджу в коридорі. До речі, про квартири. Моя мама продала квартиру в рідному місті та купила під Києвом. І тут виявляється, що бабуся продає свою квартиру та переїжджає до сестри
життєві історії 0
Мені нещодавно виповнилося 30 і моя мама намагається «долюбити» мене зараз, а не тоді, 20-25 років тому, але це трохи не так працює. У ранньому дитинстві мною переважно
Ніна Олександрівна всіма силами намагається насолити мені, геть пнеться. І їй невтямки, що якщо не добре мені, то не дуже і її синові та її онукові. Мені навіть не за себе прикро, як за коханого чоловіка та сина душа не спокійна. Насправді, простіше купити нову, ніж упорядкувати цю трикімнатну. Але! Ми маємо бути вдячні, а ми вдячні, і тепер терпіти всі вимоги господарок квартири – свекрухи та її матері. Або моє третє і єдине вдале очікування малюка
життєві історії 0
У мене дуже непрості взаємини з мамою чоловіка Ніною Олександрівною. Вона всіма силами намагається насолити мені, геть пнеться. І їй невтямки, що якщо не добре мені, то не
Мені 68 років. Є чоловік Тарас, на 5 років старший. Вже думаємо про те, щоб жити на саму пенсію. За життя встигли чогось досягти, а щось просто назбирали. Повірте, жили діти дружно. У нас чотирикімнатна квартира.  – Мамо, вам з татом вже час заповіт писати. Ми з батьком подарували молодій сім’ї добрий конверт із грошима. Але, виявилося, ми дуже помилялися. Роман здався першим
життєві історії 0
Звати мене Василина, мені 68 років. Є чоловік Тарас, на 5 років старший. Вже думаємо про те, щоб жити на саму пенсію. За життя встигли чогось досягти, а
Вирішив я, а точніше моя дружина Аня, позбавиться старого дивана і купити новий. “Підкопили” грошей, і виставили оголошення про продаж старого, за цілком символічну плату. Але випадково про наш продаж дізнається тітка Тоня, двоюрідна сестра моєї матері. Дзвонить. – Але гроші я за два рази віддам, – почала ставити умови тітка. – Ну що, ти заспокоївся? – запитує
Без рубрики 0
Вирішив я, а точніше моя дружина Аня, позбавиться старого дивана і купити новий. “Підкопили” грошей, і виставили оголошення про продаж старого, за цілком символічну плату. Але несподівано про
Мама поглянула на мене: – Ну то й що, що бабуся тобі квартиру залишила? Ти повинна її ще заслужити! Так склалося, що на схилі своїх років моя улюблена бабуся Катерина склала заповіт на мою користь. – Не можна просто так розраховувати на спадщину! Заміжня я чотири роки, живу з донечкою у чоловіка. Раз мама вчепилася в цю квартиру, я на неї не претендувала, я маю добровільно відмовлятися на користь батьків від квартири
життєві історії 0
Моя мама вважає, що право на спадщину від бабусі я маю заслужити. Цю тему ми не часто обговорюємо, але нещодавно вона мені зателефонувала і знову запитала, що робитимемо
Привіт, куме, як твої справи? Як здоров’я? – Вітаю, та нічого. А ти чого така весела, в лотерею виграла? – Та ні. Просто заповіт склала. Стільки часу на це, виявляється, йде. Таїсія була з тих енергійних жінок, які «коня на скаку зупинять». Вона любила свою роботу в їдальні, яка потім перекваліфікувалася на досить гарненьке кафе. Віддала цій справі більшу частину життя. Знайшла в собі сили розійтися з чоловіком. – Синам взагалі не скажу
життєві історії 0
Привіт, куме, як твої справи? Як здоров’я? – Вітаю, та нічого, і слава богу. А ти чого така весела, в лотерею виграла? – Та ні. Просто зі справою
Моя донечка Соломійка рік тому вийшла заміж за Любомира, хлопця доброго, працьовитого, привітного. Я дуже рада за них. Скоро вони будуть робити перший внесок за квартиру, а поки що вони живуть на орендованій. Все було спокійно, доки до них у гості на 2 тижні не приїхала свекруха, тобто моя свашенька Оксана. Усі шафки перерила, щось викинула, щось переставила, поки що молоді на роботі. А Соломійка моя просто в осад випала від такої поведінки другої матусі. – То мені на ліжку лежати весь час? У вас ще стільки треба зробити! Кажу їй: «Ну з’їж трохи, з поваги»
життєві історії 0
Моя донечка Соломійка рік тому вийшла заміж за Любомира, хлопця доброго, працьовитого, привітного. Я дуже рада за них. Скоро вони будуть робити перший внесок за квартиру, а поки
Тієї середи я прокинулася рано. З ліжка щодня вставати все важче: стільки років на городі дають про себе знати. Взяла зерно для курей і вирушила в хлів, щоб нагодувати моїх несушок і зібрати яєчка. Якось я чула, що невістка Лідія говорила з моєю дочкою про продаж мого будинку на селі. Дочка моя Тетянка розлучилася нещодавно і тепер тулиться в однокімнатній квартирі з двома дітьми. Зробивши всі ранкові справи, я пішла у літню кухню готувати сніданок. Але раптом почула звук машини
життєві історії 0
Тієї середи я прокинулася рано. З ліжка щодня вставати все важче: стільки років на городі дають про себе знати. Взяла зерно для курей і вирушила в хлів, щоб

You cannot copy content of this page